• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Профорієнтація

Профорієнтація в Україні

Що таке профорієнтація?

Значення професійної орієнтації і психологічної підтримки молоді в умовах трансформації соціальних стосунків, яка супроводжуєтьсяї системною соціальною кризою, значно зростає. Підвищення ролі професійної орієнтації в оптимізації соціальних процесів пов'язане зі спрямованістю профорієнтації на формування і активізацію адаптаційних можливостей індивіда не тільки у сфері праці, але і в широкому соціальному контексті його життєдіяльності.

Враховуючи низький рівень соціально-психологічної готовності населення до діяльності в умовах глобальної невизначеності соціально-трудового середовища, професійна орієнтація сьогодні здійснюється як соціально-професійна орієнтація. Незалежно від того, чи має діяльність фахівців з профорієнтації виражену педагогічну, психологічну, соціологічну або іншу складову, практично ніхто не виключає з робочого поля вплив соціального оточення, а також ті фактори середовища, які підтримують чи пригнічують.

У наш час, коли інформаційний потік повідомлень, що стосуються шляхів працевлаштування (вибору навчального закладу для продовження навчання, тимчасової й сезонної зайнятості, гуртків і секцій, у яких можна розвинути свої здібності, набути додаткових умінь і навичок тощо), великий і розрізнений, підліткові, який прагне продовжити свою освіту (або працевлаштуватися), стає все важче зробити свій вибір.

На підставі досліджень, проведених Фондом темпоральних проблем, аналізу і прогнозу, можна зробити висновок, що школяреві, при достатньо великій кількості навчальних закладів міста, важко зробити правильний вибір свого навчального закладу. Це відбувається як через невиконану раніше профорієнтаційну роботу (школярі не знають, яка спеціальність підходить для них найбільше); так і через брак інформації про навчальні заклади. Так само йдуть справи і з можливістю працевлаштування.

Природно, що в цьому випадку людина віддає перевагу не тому ВНЗ, де є спеціальності, які, через її індивідуальні особливості, найбільш підходять їй, а тому ВНЗ, який розташований ближче до будинку, конкурс менший, друзі вчаться, батьки рекомендують і так далі. В цьому випадку програє підліток (добре, якщо спеціальність йому сподобається і він старанно вчитиметься, інакше він витратить час даремно), втрачає ВНЗ (студент не бажає вчитися), і держава втрачає кошти на навчання посереднього працівника. Іноді це виражається навіть у тому, що напередодні вступних іспитів потенційний абітурієнт (випускник середнього загальноосвітнього закладу - школи, ліцею, гімназії, коледжу тощо) не знає, куди йому подавати документи і часто подає документи до першого-ліпшого ВНЗ. Швидше за все, такий підхід до вибору майбутньої спеціальності негативно вплине на нього як на фахівця, що формується, і відіб'ється на його кваліфікації.

Щоб вирішити ці проблеми, необхідно, насамперед, проводити профорієнтаційну роботу, виявляти задатки підлітка, надавати йому інформацію про майбутню діяльність, професії, різні гуртки, клуби, в яких можна поглибити і розвинути свої здібності; середні, середньо-спеціальні та вищі навчальні заклади у Москві, Російській Федерації та за кордоном, де можна здобути відповідну освіту; шляхи працевлаштування і здобуття можливості неповної зайнятості тощо), можливості працевлаштування з використанням новітніх розробок у різних галузях науки: космобіології, психології, обчислювальної техніки, комунікацій та ін.

Методи профорієнтації

Профорієнтація, як відомо, справа складна і загадкова. Жоден навіть найсучасніший гороскоп не скаже вам, що людина закінчить юридичний факультет Казанського університету із золотою медаллю або вийде на пенсію з посади головного бухгалтера тресту Мосжитлолрембуд. Хоча, якщо подібний етап у житті людини вже завершено, ці подробиці проглядаються "заднім числом" на подив чітко.

Це відбувається тому, що практично будь-якою справою можна займатися за кількома аспектами. Як з пункту А в пункт Б можна дістатися потягом, літаком, велосипедом або пішки, так і для занять, наприклад, астрологією, людина може використати, скажімо, Плутон у I домі, опозицію Сонце-Нептун або банальний квадрат Місяць-Марс. Просто це буде різна астрологія. Таким чином, казати про наявність якоїсь головної, а тим більше єдиної ознаки занять тією чи іншою справою не доводиться: її просто немає.

Не дивно, що в літературі на кожну астрологічну ознаку - наприклад, знак - наведено довгі списки можливих професій. Цитую Герберта Леляйна (Loehlein H. Handbuch der Astrologie, Muenchen 1976), якого у нас часто неправильно називають Лоллайном:

"Статистика свідчить, що Скорпіони переважно бувають зайняті у хімії і різного роду хімічних технологіях, виробництві побутових приладів, машино- і автомобілебудуванні, металообробній промисловості, електротехніці. Дуже багато Скорпіонів працюють у всіх галузях медицини, особливо у фармакології і стоматології, а також у нетрадиційній медицині (цілителі, екстрасенси). Крім того, серед них трапляються санепідеміологи, рентгенологи і фізіотерапевти.

Наступною широкою галуззю, в якій трудяться Скорпіони, можна вважати військову службу і все, що пов'язане з носінням зброї... " - і так далі майже на чотирьох сторінках, де перераховано мало не всі можливі сфери людської діяльності.

Аналогічні списки наводить і широко відома у нас місіс Лінда Гудман, і менш відома мадам Оленка де Веєр, і багато, багато інших. Не дивно, що в карті, досліджуваній "заднім числом" на основі подібних списків, вдається знайти підтвердження будь-якій посаді, яку людина обіймала протягом життя. Проте для прогнозування це майже нічого не дає.

Старовинні арабські й індійські астрологи при визначенні роду занять орієнтувалися більше за планетами та їх поєднаннями, проте і їхні списки містять, з одного боку, величезну кількість варіацій, з іншого ж - часто зовсім не ті професії, які нас цікавлять: погоничі волів і торговці чорними рабами сьогодні зустрічаються рідко.

При цьому я аніскільки не ставлю під сумнів правильність цих списків, складених на основі багатовікового досвіду. Основна проблема для нас полягає не в тому, що ці вказівки можуть бути помилковими, а саме в тому, що їх дуже багато. Настає якась embarrasse de richesse, як кажуть французи, "незручність через багатство". Надмірне різномаїття заважає: не знаєш, що вибрати.

Я теж не зможу навчити вас вибирати єдино правильний варіант із сотні можливих. Але я можу навчити вас логіці роботи, умінню складати якийсь алгоритм, що дозволяє обрати кілька варіантів, максимально наближених до істинного.

При цьому зручніше розділити пошук на кілька етапів або "кроків", як при складанні комп'ютерної програми. На кожному етапі ми шукатимемо щось одне, поступово звужуючи коло наших пошуків.

Спробуємо побудувати своєрідну схему, виконання вимог якої дозволить поетапно виключити найменш імовірні варіанти і отримати наприкінці два, три або нехай навіть десять найбільш імовірних: у людини має бути вибір, і не наше завдання - обмежувати його. Я якось уже розповідав про "принцип циганки", що вибирає найбільш імовірний варіант зі всіх можливих і повідомляє людині саме його. Не знаючи про існування інших варіантів, людина рухається вказаним шляхом, і прогноз циганки збувається найблискучішим чином. Ми ж мусимо показати людині, які у неї є варіанти вибору і в чому вони полягають, а вибирати вона вже буде сама. Нав'язувати їй якийсь один варіант ми просто не маємо права.

Я вдячний слухачам, що вказали на різницю в характері цієї проблеми вибору, яка виникає перед "хлопцем, що обмірковує життя", і людиною старшого віку, що вже спробувала одну або кілька професій. У кожного з них є свої плюси і мінуси, з якими вони приходять до цього вибору, які теж треба враховувати.

І, якщо вже на те пішло, "шукачів професії" слід було б розділити не на дві, а на три вікові групи. І першою серед них я б назвав дітей у звичайному сенсі слова, тобто тих, що не досягли пубертатного віку. За ними слідує друга група - старші школярі і взагалі особи, у яких ще не завершений перший цикл Сатурну (до 29,5 років), і далі - третя група, старший вік.

Теоретично, певне, слід було б виділити і "четвертий вік", тобто осіб, що не тільки вийшли на пенсію, але і завершили принаймні третій цикл Сатурну (63 роки). Але, по-перше, у людини до цього часу або вже виробляється рефлекторна здатність адекватно реагувати на зміну ситуації, так що вона й сама, швидше за все, зробить правильний вибір, або закріплюється нездатність до цього, так що вона просто не реагує на чужі поради. По-друге, рекомендації для осіб у віці 63-84 роки багато в чому схожі з рекомендаціями для осіб третьої групи (30-60 років), а часу у нас не так уже й багато, тому розбирати особливості четвертої групи у всіх подробицях ми не будемо.

Переклад статті "Профориентация",
джерело: www.ad-astro.com
Кiлькiсть переглядiв: 22